Жовтень 3, 2016

Абстинентний синдром

Основним синдромом у наркології є абстинентний синдром.

Я хочу докладно зупинитися на алкогольному абстинентному синдромі (А.А.С.) або як його ще називають – «похмільний синдром». Я постараюся викласти інформацію без медичної термінології. Народне прислів’я: «Людина алкоголік одного разу, людина – алкоголік назавжди». Ця народна мудрість якраз про А.А.С. І її можна пояснити з точки зору фізіології, біохімії. А.А.С. є діагностичним критерієм, по ньому можна визначити прогредієнтність (швидкість) захворювання.

Похмільний синдром виробляється раз і назавжди. І якщо хтось вважає, що після лікування зможе випивати в помірних кількостях, він глибоко помиляється. Навіть якщо ремісія (утримання) триває протягом 10, 20 або 30 років, порушивши режим тверезості ввечері, уранці, пацієнт прокидається вже з похмільним синдромом. Він повертається до стану, у якому був до ремісії. Похмільний синдром не підлягає редукції, а з кожним алкогольним ексцесом буде лише ускладнюватися.

Існує думка: «Потрібно прокапатися, і все буде добре». Не буде все добре, буде ще гірше. Наприклад, якщо я ввечері з’їм неякісну їжу, наступного дня буде явище інтоксикації: нудота, здуття живота, діарея, гіпертонія, тахікардія, блювота, запаморочення й головний біль. Якщо я знову з’їм цю неякісну їжу, мені не стане легше, а навпаки стане ще гірше. Тому що кількість токсинів збільшиться. Ось тут може допомогти крапельниця. оскільки вона зніме інтоксикацію. Тоді чому коли хворі наступного дня після алкогольного ексцесу похмеляються, п’ють спиртні напої, їх стан покращується. Нудота, блювота, здуття живота, діарея зникають. Кров’яний тиск, серцебиття відновлюються. Здавалося б інтоксикація мала б збільшуватися, стан має погіршитися. І ми бачимо полегшення.

Це і є алкогольний абстинентний синдром. Але він ще важчий від інтоксикації. Варто відзначити такі симптоми, як поганий сон, в’ялість, пітливість, набряк обличчя, поганий апетит, спрага, сухість у роті, підвищення або пониження артеріального тиску, тахікардія, тремор пальців. Якщо явно виражені зміни з боку головного мозку, то бачимо різкі здригання, непритомність, епілептиформні напади. З боку серцево-судинної системи: стенокардія (спазм коронарних судин, біль у серці), серцева аритмія, задишка. З боку психіки – це суїцидальні думки та поведінка, тривога, страхи, пригніченість, дисфорія (тужливо злісна дратівливість), ідеї відносин і провини, тотальне безсоння, гіпнагогічні галюцинації, візуальні та слухові галюцинації ілюзорні обмани, «яскраві пригодницькі сни», мрії, просо-нічні стани з тимчасовою дезорієнтацією в оточенні.

Наші хворі самі собі не належать. Випив – настало полегшення. Жодні прохання, заклики до совісті, ультиматуми не допоможуть. Виявляється, похмелитися – інстинкт самозбереження. У такій ситуації одна крапельниця, «чарівна таблетка» чи «добре слово» не допоможуть. Біда в тому, що у всіх наркологічних хворих немає критики по відношенню до себе й оточуючих. Хворі не можуть зрозуміти серйозність ситуації. Вони намагаються самі собі призначити медичні препарати. Часто скарги хворих не відповідають серйозності захворювання. Усі захворювання протікають нетипово. Інфаркти міокарда безболісно, виразки шлунка, дванадцятипалої кишки, кровотечі – безсимптомно. Особливо складно протікає алкоголізм, коли хворі самі собі призначають психотропні препарати. Це призводить до швидкої деградації особистості.

Деякі хворі починають систематично вживати психотропні препарати та комбінують їх з алкоголем. І тоді доводиться розрізняти між алкоголізмом і наркоманією. До речі, усі психози розвиваються, коли кількість алкоголю в крові досягає мінімуму. Тому їх називають металкогольними психозами, а в народі – біла гарячка. Знімаючи інтоксикацію та не призначаючи належну психофармакотерпію, ви можете прискорити психози. Ці хворі повинні цілодобово спостерігатися в клінічному відділенні наркології під контролем аналізів, ЕКГ, а психотропні препарати мають призначатися дуже обережно. Лікувати запої або А.А.С амбулаторно чи вдома – це те ж саме, що вчиняти спробу суїциду.

Лікарі, які розуміють тяжкість захворювання та наслідки, ніколи не лікуватимуть на дому. Не дарма ж від наркологічних хворих відмовляються відділення терапії, хірургії та навіть швидка допомога. Від усього серця хочу вам сказати, що не потрібно ризикувати, навіть якщо йдеться про 2 чи 3 дні лікування. Вони все одно повинні пройти в клінічному відділенні наркології. Як кажуть у народі: «З того світу ще ніхто не повертався». Добре подумайте, яку роль алкоголь відіграє у вашому житті. Що дорожче: сім’я, робота, авторитет і найголовніше – життя чи алкоголь. Повірте мені, у житті є дуже багато цікавішого за життя в ілюзії алкогольного дурману.

 

Пожалуйста, оставьте свои комментарии

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *